Особливості написання висновку спеціаліста за результатами проведених слідчих дій за участю дитини

Однією з найважливіших частин роботи психолога у кримінальному провадженні є написання висновку за результатами проведення слідчих дій за участі дитини. Нерідко постає питання, що саме важливо зазначити у висновку, яким чином оформлювати цей документ.

Структурні елементи висновку психолога за результатами проведеної слідчої (розшукової) дії:

Загальна інформація Зазначаються дата складання висновку, дата та час проведення слідчої дії, а також інформація про психолога — ПІБ, № диплома про вищу освіту та інші документи, які підтверджують кваліфікацію психолога (курси підвищення кваліфікації, тренінги, семінари, які підтверджують спеціалізацію щодо роботи із дітьми), науковий ступінь, вчене звання, стаж роботи.

Методи, які використовувались Зазначаються методи, які використовувались як під час слідчої дії, так і під час написання висновку, наприклад, спостереження, інтерв’ювання, психологічний інструментарій (зазначити, який саме та на що він був спрямований), контент-аналіз, аналіз матеріалів відеозапису тощо.

Методичні та наукові джерела, які використовувались під час опитування Зазначаються всі наукові та методичні джерела, які використовувались у процесі роботи, а також джерела, з яких було взято психологічний інструментарій. Цей структурний елемент є важливим, щоб підкреслити: психолог спирається не на власне суб’єктивне бачення, а на наукові джерела.

Вступна частина Зазначаються причини залучення психолога (наявність доручення або звернення), чи було видано постанову про залучення психолога: від якого числа, ким (ПІБ та посада) була винесена постанова, номер кримінального провадження –– від якого числа та за якою статтею Кримінального кодексу України, а також фабула події, зазначеної в постанові про залучення психолога. Також тут може бути зазначено термінологію, яка використовується у висновку, а також умовні позначення.

Перебіг допиту / опитування (або іншої слідчої (розшукової) дії) Є декілька варіантів опису результатів: перший –– за допомогою опису кожної фази допиту / опитування у поєднанні з результатами спостереження та контент-аналізу результатів інтерв’ювання; другий –– за допомогою опису результатів кожного методу: спостереження, інтерв’ювання, аналізу відеозапису та контент-аналізу. Психолог самостійно обирає зручний для себе алгоритм опису результатів опитування / допиту. Загалом після викладу основного процесу перебігу роботи мають бути зроблені передвисновки: індивідуально-психологічні особливості дитини; особливості процесу відтворення подій; наявності психотравмувальної події та з якими саме діями вона пов’язана; наявність наслідків психотравмувальної ситуації.

Висновки У висновках зазначається відповідність відтворення дитиною обставин подій з урахуванням вікових особливостей та особливостей психотравмувальних обставин. Якщо психотравмувальні обставини не підтвердились, то зазначається обґрунтування відсутності таких ознак.

Рекомендації Прописуються з урахуванням індивідуально-психологічних та вікових особливостей дитини та інтересів дитини, а також мають містити пояснення та обґрунтування. Наприклад, обмеження щодо участі у слідчих діях або за яких психологічних умов мають відбуватися слідчі (розшукові) або процесуальні дії, рекомендації щодо необхідності проведення судово-психологічної / психіатричної експертизи (з відповідним обґрунтуванням), рекомендації батькам тощо.

Загальні рекомендації щодо складання висновків:

Висновок повинен:

бути чітким, не перевантаженим психологічними термінами або з відповідною формою їхнього розкриття У разі необхідності використання психологічної термінології слід надавати її пояснення. По тексту рекомендується використовувати термін «дитина», а не «малолітня особа / неповнолітня особа», оскільки термін «дитина» є психологічним, а «неповнолітня особа / малолітня особа» –– юридичним. У разі використання психологічної термінології по тексту важливо надавати її визначення, наприклад: «Спостерігалось амбівалентне (наявність протилежних ставлень / почуттів) ставлення дитини до матері».

містити виклад інформації, який відповідає відеозапису та науковим дослідженням. У висновку має бути викладено автентичні висловлювання дитини, а не власну інтерпретацію психолога

містити опис за смисловими блоками –– всі частини опису структурного елемента мають бути пов’язані між собою та узгоджені

складається з опису результатів інтерв’ювання / спостереження і висновків, отриманих у результаті аналітичної роботи психолога під час аналізу відеозапису та контент-аналізу

бути орієнтований на дію з метою забезпечення інтересів дитини. Він має перевагу над таким структурним елементом, як «Рекомендації»

бути індивідуалізований і не містити формальних описів-заготовок. У ньому мають відображатися особливості конкретної дитини Важливо розуміти пріоритет якісного аналізу над кількісним у процесі аналізу висловлювань дитини. Психолог не констатує, чи було насильство, а зазначає перелік ознак, які на це вказують або вказують на протилежне. Необхідно звертати увагу на динаміку різних психічних процесів з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей та пережитих подій.

не бути обмеженим в кількості сторінок, його обсяг та зміст повинні бути підпорядковані принципу необхідності й достатності У висновку психолог не констатує наявність правопорушення, оскільки це вихід за межі його компетенції. Однак він вказує на наявність психологічних ознак переживання психотравмувальної події із зазначенням причинно-наслідкових зв’язків.

Ключовими факторами, на які важливо спиратися психологові у висновку, є: процедура проведення, вікові та індивідуальні особливості дитини, процесуальний статус дитини, вид слідчої дії та особливості самої події.

Опис процедури проведення слідчої дії:

місце, де проводилася процесуальна дія (наприклад, у кабінеті слідчого або у приміщенні «Зелена кімната»);

наявність відео-/аудіофіксації або ж відмови дитини / її законних представників у здійсненні такої фіксації;

дата і час проведення з урахуванням години початку й завершення слідчої дії та перерв;

особи, які брали участь у проведенні слідчої дії.

Враховуючи вікові особливості, психолог спирається на відповідність / невідповідність психічних процесів, емоційних проявів, поведінки та каналів відтворення. Під час врахування процесуального статусу дитини психолог може описати таке:

Потерпілий Що може описати психолог: Що саме сталося (особливості ситуації), наявність ознак пережитого досвіду, чого може стосуватись пережитий досвід (психотравма, порушення особистісних кордонів дитини, стресова ситуація).

Підозрюваний Що може описати психолог: Причини поведінки дитини, що призвело до вчинення дитиною правопорушення, чи розуміла дитина, що робить, чи перебувала під чиїмось впливом.

Потерпілий Що може описати психолог: Що саме бачила або чула дитина та як це на неї вплинуло.

Під час врахування слідчої дії психологу важливо зважати на мету самої слідчої дії, відповідно до якої може отримуватись і психологічно значуща інформація:

Вид слідчої дії

Мета слідчої дії

Що можна зафіксувати

Вид слідчої дії

Мета слідчої дії

Що можна зафіксувати

Допит

Отримання (збирання) доказів або перевірка вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Про що саме дитина розповіла, чи наявні ознаки пережитого досвіду, чи наявні ознаки психотравмування, рекомендації, щодо подальших дій (наприклад, проведення відповідних експертиз, обмеження участі у слідчих діях, звернення до психолога тощо).

Вид слідчої дії

Допит

Мета слідчої дії

Отримання (збирання) доказів або перевірка вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Що можна зафіксувати

Пред’явлення для впізнання

Впізнати.

Особливості поведінки дитини та її емоційні реакції у процесі впізнання, за якими ознаками (критеріями) дитина впізнавала особу (наприклад, колір очей або волосся, специфічні ознаки зовнішності тощо)

Вид слідчої дії

Пред’явлення для впізнання

Мета слідчої дії

Впізнати.

Що можна зафіксувати

Обшук

● Виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення; ● відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення; ● встановлення місцезнаходження розшукуваних осі.

Особливості поведінки дитини під час обшуку, інформація надана дитиною про обставини події, особливості взаємодії дитини з найближчим оточенням інша значима інформація про дитину (наявність енурезу, умови проживання тощо).

Вид слідчої дії

Обшук

Мета слідчої дії

Що можна зафіксувати

Огляд

Виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення

Як дитина поводилася, яким був її психоемоційний стан, про що вона розповіла у процесі огляду

Вид слідчої дії

Огляд

Мета слідчої дії

Виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення

Що можна зафіксувати

Як дитина поводилася, яким був її психоемоційний стан, про що вона розповіла у процесі огляду

Освідування

Виявлення на тілі, одязі, в якому дитина перебуває, слідів кримінального правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу

Як дитина поводилася, яким був її психоемоційний стан, про що вона розповіла у процесі свідчення про обставини події

Вид слідчої дії

Освідування

Мета слідчої дії

Що можна зафіксувати

Слідчий експеримент

Перевірка і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Особливості відтворення дитиною обставин подій, її емоційні реакції у процесі відтворення, наявність ознак пережитого досвіду

Вид слідчої дії

Слідчий експеримент

Мета слідчої дії

Що можна зафіксувати

Проведення експертиз

Отримання (збирання) доказів або перевірка вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні

Особливості поведінки та емоційних реакцій дитини, інформація, яку надавала дитина, спілкуючись з експертом про особливості події

Вид слідчої дії

Проведення експертиз

Мета слідчої дії

Отримання (збирання) доказів або перевірка вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні

Що можна зафіксувати

Під час врахування особливостей події психолог описує:

Що саме сталося –– де, як, коли та систематичність таких подій. Особливо важливим є виявлення систематичності у провадженнях, пов’язаних із домашнім насильством.

Хто вчиняв –– близькість стосунків, авторитетність, залежність, прив’язаність.

Що відбувалося з дитиною після події –– кому вона про це розповіла, якою була реакція її найближчого оточення.

Чи є подія для дитини психотравмувальною, чи перебуває поза межами її вікового досвіду тощо.

Чи наявний вплив на дитину з боку дорослих та чи розповідає вона власну версію перебігу події (наприклад, дитина може розповідати пояснення певних подій через призму інформації, наданої від батьків: «Мама сказала, що він це робив, бо хотів їй нашкодити»).

Рекомендації щодо використання умовних позначень: